Сiмейна бiблiотека є майже в кожнiй сiм', бо книга завжди супроводжувала
наше життя: навчала, розважала, вiдкривала новi свiти. Довгий час книга була
найцiннiшим подарунком. Мабуть, тому в бiблiотецi моє бабусi є багато
книжок, якi вона передасть у спадщину менi, щоб я знала, якi були мо
предки, чим вони цiкавилися, що читали.
Серед книг сiмейно бiблiотеки є декiлька видань "Кобзаря" Тараса
Григоровича Шевченка. Особливо мою увагу привернули двi факсимiльнi книги: перше
видання "Кобзаря" 1840 року та мало захалявно книжки перiоду заслання.
Звичайно, це лише точнi копi безцiнних книг Т. Шевченка, але як багато вони
можуть розповiсти про самого автора, про епоху, в якiй вiн жив. Так, з
факсимiльно копi мало захалявно книжки я побачила почерк
Великого Кобзаря: красивi, дрiбненькi лiтери рiвненько лягали рядочками, лише
де-не-де автор закреслював слово й надписував iнше. Менi здається, це свiдчить
про те, що вiршi легко складалися автором. Копiя першого "Кобзаря" може
розповiсти, де й за яких умов видавався цей твiр, дає змогу побачити, який вигляд
мали друкованi книги першо половини XIX столiття.
У бiблiотецi мох родичiв є видання "Кобзарiв" рiзних перiодiв нашо
iсторi. Здебiльшого це видання пiслявоєннi, бо довоєннi, на жаль, були
знищенi фашистами. Коли бабуся розповiдала, як фашисти топили плиту книгами з
нашо сiмейно бiблiотеки, у не на очах завжди були сльози.

"Кобзаревi" видання 1943 року належить особливе мiсце, бо це мiй прадiд привiз
його з фронту. Вiн розповiдав, що книгу цю читали на передових фронтiв, черпали з
не силу й мужнiсть нашi бiйцi.
"Кобзар" видання 1947 та тритомник 1949 року
- це вже дарунки мом бабусi та дiдусевi вiд хнiх батькiв до Дня
народження. Є в нашiй бiблiотецi й "Кобзар" 1956 року
- це велике, красиве, з iлюстрацiями до творiв Т. Шевченка видання було
подаровано вже мой матусi. Я люблю гортати й перечитувати цю книгу й тому що
х сторiнок торкалися руки моє матусi, й тому що подобаються вiршi Т.
Шевченка, й тому що в нiй є чудовi iлюстрацi I. Їжакевича та В. Касiяна.

Отже, "Кобзар" Т. Шевченка був i, сподiваюся, буде особливою книгою для
укранцiв. I що незважаючи на науково-технiчний прогрес i лазернi диски iз
записом творiв письменникiв, "Кобзар"
- книга, яка завжди буде в кожнiй укранськiй родинi.